Надскупчення Північної Корони

Незважаючи на те,що відстань до надскупчення Північної Корони становить близько одного мільярда світлових років,воно достатньо відоме завдяки тому,що у цьому регіоні цілком очевидною є концентрація галактичних скупчень. На цій мапі позначене розташування галактик,що яскравіші за магнітуду 17 (HyperLeda database). У центрі позначене положення основних галактичних скупчень. У лівій частині мапи розташована частина надскупчення Геркулеса,яке майже у двічі ближче.

Нижче наведено перелік основних галактичних скупчень зі складу надскупчення Північної Корони. A2065 найбільш відоме серед них,хоча й інші присутні тут кластери мають досить чисельне галактичне населення. Два надскупчення - A2122 and A2124 – насправді є одним цілим. A2124 є центральною частиною цього скупчення,а A2122 – його продовженням.

 1           2       3        4         5       6      7                    

 Abell         Equatorial    Redshift  Distance  Rich  Notes                  

 Number       Coordinates       z        Mly                                  

              RA       Dec                                                    

 A2005      14 58.7  +27 49   .0762     1025      2                           

 A2019      15 03.0  +27 11   .0795     1065      0                           

 A2022      15 04.3  +28 25   .0566      770      1    foreground cluster     

 A2056      15 19.2  +28 16   .0834     1115      1                           

 A2061      15 21.3  +30 39   .0772     1035      1                           

 A2065      15 22.7  +27 43   .0714      960      2    Corona Borealis cluster

 A2067      15 23.2  +30 54   .0736      990      1                           

 A2079      15 28.1  +28 53   .0649      875      1                           

 A2089      15 32.7  +28 01   .0720      970      1                           

 A2092      15 33.3  +31 09   .0657      890      1                           

 A2122      15 44.5  +36 08   .0649      875      1                           

 A2124      15 45.0  +36 04   .0649      875      1

Колонка 1: Номер / назва скупчення або групи.

Колонка 2: Пряме піднесення   для епохи 2000.

Колонка 3: Схилення  для епохи 2000.

Колонка 4: Червоний зсув скупчення.

Колонка 5: Відстань в мільйонах світлових років, за умови, що постійна Габбла становить 70  (км/с)/Мпк.

Колонка 6: Ступінь збагаченості скупчення (тільки для скупчень Abell).

Колонка 7: Додаткові назви і примітки.

А2065 – скупчення Північної Корони

Нижче наведена світлина центру A2065. Це скупчення ще має назву скупчення Північної Корони. Воно є найбагатшим у надскупченні Північної Корони. Це скупчення відоме головним чином завдяки тому,що було одним з декількох скупчень,які використали Milton Humason і Edwin Hubble у 1930 роках для демонстрації того,що Всесвіт розширюється.

Це мапа скупчення A2065. На ній позначені 119 найяскравіших галактик цього кластера. Велика кількість галактик у ньому ще не були точно класифіковані,тож деякі позначки тут можуть бути помилковими,але загалом зрозуміло,що скупчення А2065 містить широкий спектр різних типів галактик.

Наукове вивчення надскупчення Північної Корони

 

 

Про можливість існування надскупчення у цьому регіоні вперше заговорили у 1950х роках. George Abell,користуючись своїм власним каталогом Rich Clusters of Galaxies (опублікований у 1958 році) і статтею,виданою у 1961 році, вніс надскупчення Північної Корони під номером 13 у перелік,що складався із 17 об’єктів,які могли розглядатись,як надскупчення.

 

 

Перші істотні дані про дослідження надскупчення Північної Корони опублікували M. Postman, M. Geller і J. Huchra 1988 році. Вони вивчали власний рух семи скупчень і зробили оцінку маси надскупчення.

 

 

Зовсім нещодавно, в 1997 і 1998 роках, T. Small, C. Ma, W. Sargent і D. Hamilton надрукували три статті про це надскупчення (1, 2, 3). Вони помітили існування ще одного утворення позаду надскупчення Північної Корони (пов’язаного з A2034, A2049, A2062, A2069 і A2083) на відстані 1.5 мільярда світових років (червоний зсув 0.113). Крім цього,вчені вважають,що деякі скупчення у центральній частині надскупчення Північної Корони з часом об’єднаються і утворять одне велике скупчення.

 

 

F. Kopylova і A. Kopylov приєднуються до цієї думки. У 1998 році вони опублікували докази того,що ядро надскупчення (яке складається із кластерів A2061, A2065, A2067, A2089 і A2092) знаходяться у "у стадії стрімкого гравітаційного колапсу" ( на часовій шкалі у мільярди років).

 

Скупчення Північної Корони (A2065) було відкрите Едвіном Габблом у 1930х роках. У 1936 році Milton Humason виміряв червоний зсув однієї з галактик (PGC 54876) цього скупчення в рамках проекту з дослідження того факту,що швидкість пропорційна відстані для великої кількості віддалених скупчень. Це було потужне свідчення того, що Всесвіт розширюється.

Світлина скупчення  A2061. Це ще одне велике галактичне скупчення у надскупчення Північної Корони. Велика еліптична галактика неподалік від центра - PGC 54787.